За три кілометри від Львова у напрямку селища Брюховичі є величезний вказівник зі стрілкою і написом: “До місця загибелі В. Івасюка”.
Перед входом у лісову смугу небайдужі люди встановили величезний символічний камінь, пофарбувавши його у синій та жовтий кольори.
За 50 метрів від дороги на дереві висить табличка, яка повідомляє, що до місця загибелі Володимира Івасюка – 800 метрів.
Правильний шлях підказують таблички з текстами пісень композитора.
Зрештою, я опиняюся на перехресті стежок. Вказівника куди йти далі – немає. На деревах – вирізьблені жіночі та чоловічі імена, назви міст, нецензурні слова. Без навігатора не обійтися…
Нарешті ось воно – місце смерті Героя України. Тут височіє великий дерев’яний хрест, поруч – маленький бетонний, біля нього – обсохлий двометровий пень, на якому висять два вінки і фотогографія Івасюка.
“Саме на цьому дереві у 1979-у році знайшли тіло Володимира Івасюка, – каже Мар’ян Свірнюк, активіст громадської організації “Наші Брюховичі”. – 17-метровий бук мав три гілки і за формою був дуже подібний до тризуба. З роками дерево обсохло і обвалилося. Залишився двометровий пень, а довжелезна верхня частина стовбура лежить за хрестом”.
Активіст каже, що на перехресті стежок нема вказівника, бо хтось поцупив його.
“Вандали частенько знищують дороговкази, – каже Володимир Доманський, селищний голова Брюхович. – Україноненависникам не дає спокою те, що про Володимира Івасюка пам’ятають і вшановують його у тому місці, де він загинув”.
Одразу за хрестом і деревом, на якому знайшли тіло Володимира Івасюка, – величезна купа сміття. До слова, перед самим входом в лісосмугу, за якихось 20 метрів від статуї Богородиці, хтось висипав ще більшу купу сміття.
Селищний голова Брюхович виправдовується: лісосмуга, в якій загинув Володимир Івасюк, не належить до території населенного пункту. Але обіцяє, що найближчим часом організує толоку.
Нагадаємо, що Володимир Івасюк зник 24 квітня 1979 року. Тіло поета знайшов 18 травня випадковий солдат, “полюючи на лисиць” (йдеться про форму навчання радистів). Слідство висунуло версію, що Володимир ще не набув душевної рівноваги після лікування у Львівській обласній психіатричній лікарні й покінчив життя самогубством. Цій версії не вірить ані сім’я легенди, ані громадськість. Родина композитора впевнена, що смерть Івасюка була вбивством, виконаним КДБ за наказом вищого керівництва СРСР. Про розправу над легендарним українцем говорять наступні факти: повідривані гудзики на куртці композитора; люди, яких працівники Львівської консерваторії бачили вперше, розшукували Івасюка в коридорах консерваторії перед його зникненням; дивна смерть двох свідків – молодих закоханих, котрі бачили Івасюка одними з останніх та інші вагомі аргументи. Архіви цієї справи, що зберігаються в Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають, посилаючись на гриф “таємно”.